Як "хакнути" мозок і краще запам’ятовувати інформацію? 5 порад від науковців
Людський мозок за своєю природою не може запам’ятати абсолютно усе і тому часто забуває інформацію.
Ця особливість вкрай важлива у сучасному світі, де ми щодня обробляємо гігабайти даних. Водночас разом з неважливою інформацією мозок іноді "стирає" потрібні нам деталі. Так ми забуваємо елементарні речі – чи прийняли таблетку вранці, як звати нового сусіда та що ми хотіли сказати ще декілька секунд тому.
Однак є способи, як можна покращити памʼять та "змусити" мозок запам’ятати конкретні важливі для вас речі. Про те, як запам’ятовувати якісніше, CNN розповів професор психології та нейронауки Каліфорнійського університету Чаран Ранганат.
Запам’ятовуйте якісніше, а не більше
За словами науковця, щодня середньостатистична людина "обробляє" близько 34 гігабайтів інформації. Це приблизно 11,8 годин споживання контенту.
Великий масив цієї інформації людина забуває. Це необхідно для того, щоб не перевантажувати нашу свідомість.
"Поширена помилкова думка, ніби мозок вбирає абсолютно все навколо. Насправді ж він працює за принципом економії: зберігати якомога менше даних, витискаючи з них максимум користі", – пояснює він.
Тоді як у постійному потоці інформації покращити пам’ять? Чарана Ранганата зазначає: треба запам’ятовувати не більше, а якісніше – тобто концентруватись на тому, що для вас справді важливо.
Допомогти у цьому може метод MEDIC.
M – Meaning (значення)
Цей метод добре підходить для запам’ятовування назв чи імен. Потрібно пов’язати певне слово, яке ви хочете запам’ятати, із іншим знайомим словом.
Відштовхуватись потрібно від власних асоціацій.
Як приклад, науковець пояснює, що його ім’я Чаран (Charan) можна позв’язати зі співзвучним ім’ям персонажа грецької міфології Харон (Charon).
E – Error (помилка)
Помилятися – це добре, зазначає науковець. Процес осмислення помилки допомагає краще запам’ятати правильну відповідь.
Як приклад, перед тим, як будете шукати у словнику незнайоме слово іноземною мовою, спробуйте відгадати його значення, а тоді перевірте, чи воно збігається з визначенням зі словника.
Навчання на власних помилках набагато краще активізовує пам’ять, ніж коли ви бездумно завчаєте інформацію.
D – Distinctiveness (виразність)
Яскраво-рожевий стікер на захаращеному робочому столі знайти набагато легше, ніж листок паперу білого кольору.
З пам’яттю це працює аналогічно.Тому необхідно "виділяти" інформацію, яку ви хочете запам’ятати. Для цього звертайте увагу на хоча б одну деталь.
Наприклад, якщо ви лишаєте вдома ключі, зверніть увагу на звук, з яким ви їх поклали на стіл, або ж на об’єкт поруч із ними. Так спогад про них краще затримається у пам’яті.
I – Importance (важливість)
Перш ніж братися за вивчення чогось, усвідомте навіщо це вам потрібно.
"Ми зберігаємо спогади про події, які є важливими у біологічному сенсі. Коли ми проживаємо важливий для нас досвід, вивільняються такі хімічні речовини, як дофамін, норадреналін або серотонін, що сприяють пластичності пам’яті", – пояснює лікар.
Ці нейромедіатори допомагають краще закріпити досвід у вашій пам'яті.
"Також ми виявили, що допитливість має подібний вплив на пам'ять. Тож перш ніж навчатися, зацікавтеся темою", – додав він.
C – Context (контекст)
Мабуть, ви неодноразово помічали, що запах парфумів, якими ви користувались 10 років тому, здатен "перенести" вас у цей час?
Органи чуття допомагають активізувати пам’ять. Скористайтесь цим, коли хочете запам’ятати щось важливе.
"Якщо ви намагаєтеся згадати якусь подію, уявіть себе в цьому місці та часі: що ви відчували, про що думали, краєвиди та звуки цього місця. Тоді ви побачите, що пам’ять відтворює багато деталей", – додає чоловік.
Нагадаємо, раніше науковці з’ясували, що спалахи осяяння активовують зони мозку, які відповідають за навчання та запам’ятовування інформації.
